Українська партія "Єдність" - це єдина в Україні партія, яка була створена не під лідера, а за ініціативою знизу в результаті широкого всенародного обговорення, яке відбувалось протягом 2-х років до Установчого з'їзду партії. Це була відкрита і глибока дискусія "Шляхи до єднання українства" на сторінках газет "Вечірній Київ" та "Українська газета".

      Учасники дискусії були вкрай занепокоєні суцільними політичними поразками державницьких сил. Основний урок поразок - необхідність єднання українства і українських патріотичних сил всупереч небажанню їхніх лідерів.

      Весною 1998 року (після ганебної поразки державницьких партій на парламентських виборах) в редакції газети "Вечірній Київ" були проведені "Круглі столи" за участю лідерів провідних, на той час, партій. Однак, внаслідок амбіцій лідерів, спроба об'єднання провалилась.

      Дискусійна трибуна "Шляхи до єднання українства" переконала багатьох, що залишився єдиний вихід - створити нову партію, яка мала б своїм головним завданням об'єднання українства і українських патріотів на основі української національної ідеї.

      Об'єднатися, щоб не втратити саму Україну!

     Нова партія, а не розрізнені й неорганізовані прихильники єдності, якими б популярними чи активними вони не були, могла б мати іншу силу, інший вплив та інші можливості й механізми для дії. Тому в результаті дискусії створення такої партії (під робочою назвою "Партія Української Єдності") перейшло в практичну площину: сформувався Організаційний Комітет, напрацьовувались проекти найважливіших документів, велась робота в областях. Цей процес просувався нелегко.

      Змінювались Голови Оргкомітету та його склад.

      На сторінках згаданих вище газет були опубліковані для публічного обговорення проекти Програмного Маніфесту та Статуту партії.

      Нарешті, 16 жовтня 1999 року в актовому залі АТ "Київгума" відбувся Установчий з'їзд партії, на який прибули 99 делегатів з усієї України. На з'їзді було затвержено назву партії "Українська партія "Єдність", її Програмний Маніфест та Статут, обрано керівні органи.

      Першим Головою партії став Голова Всеукраїнського комітету по її створенню генерал-полковник Анатолій Лопата. У своїй доповіді на Установчому з'їзді А. Лопата, зокрема, відзначив: "У Маніфесті та в Статуті ми заявили, що прагнемо влади і йдемо до влади. Але ми пишемо, що самі не прийдемо до влади, бо це неможливо. Це можна зробити лише вкупі, разом з іншими ідеологічно спорідненими партіями. А щоб бути разом, треба знайти спосіб і форму об'єднання. І ми у Маніфесті заявляємо, що маємо твердий намір це зробити. Ми говоримо, що пошуки й ініціювання шляхів порозуміння між партіями національно-патріотичної орієнтації, їх блокування і об'єднання є основною метою партії.

      Ми знаємо, що об'єднання наших вождів і вождиків важка річ, але знаємо також, що хтось мусить це робити...

      Просімо сьогодні у Господа, щоб вселив у нас Віру і дав нам усім Силу і наснагу боротися до кінця за нашу велику і святу Мету."

      4 лютого 2000 року Українська партія "Єдність" (УП "Єдність") була офіційно зареєстрована у Міністерстві юстиції України (Свідоцтво № 1324).

      З 2000 і до березня 2001 року виконуючим обов'язки Голови партії був Голова Київського об'єднання "Просвіта" Юрій Гнаткевич. Практичну роботу по становленню партії здійснював Перший заступник Голови партії Генеральний директор СП "Київ-Донбас" Юрій Пальчуковський, який керував партією після виходу з неї Ю. Гнаткевича (до вересня 2001 року).

      У 2001році УП налічувала близько 5000 членів у 11 областях України. Найпотужнішими партійнии організаціями були Київська міська та Львівська обласна.

      8 вересня 2001 року виконуючим обов'язки Голови УП "Єдність" одноголосно був обраний Київський міський голова Олександр Омельченко.

      1 грудня 2001 року на ІІІ-му (позачерговому) з'їзді Української партії "Єдність" О. Омельченка було обрано Головою партії. Він повідомив делегатів, що відтепер партія має у Верховній Раді України свою фракцію "Єдність". На цьому ж з'їзді була затвержена Програма партії у новій редакції.

     20 січня 2002 року відбувся міжпартійний з'їзд виборчого блоку "Єдність" лідером якого став Олександр Омельченко.

      За короткий час партія значно збільшила свій кадровий та організаційний потенціал. Осередки поширено на всі області України, а чисельність її членів досягла 120 тисяч.

      У 2002 році  партія вперше брала участь у виборах до Верховної Ради України у складі Виборчого блоку "Єдність" і гідно заявила про себе, заручившись підтримкою понад 280 тис. виборців.

     24.07.2004 р.  IV (позачерговий) з"їзд партії повторно обрав головою Української партії "Єдність" Олександра Омельченка та висунув його кандидатом у Президенти України. 

     Виборча кампанія 2004 року сприяла зміцненню партії. Результат голосування за кандидата від партії (0,48%) засвідчив концентрацію уваги виборців  на двох фаворитах виборчих перегонів.

     Члени партії "Єдність" взяли  участь у роботі виборчих комісій у всіх трьох турах виборів та активно підтримали акції протесту під час помаранчевої революції.

      Після того, як у березні 2005 року Голова партії О.О.Омельченко прийняв почесну пропозицію увійти до керівного складу партії Президента України В.Ющенка "Народний Союз Наша Україна", виконуючим обов'язки Голови партії було обрано Володимира Борисовича Ялового, заступника голови партії, голову Київської міської організації партії.

      2 липня 2005 року у Києві відбувся п'ятий позачерговий з'їзд Української партії "Єдність", на якому Головою партії обрано Володимира Ялового. З'їзд також обрав новий склад Президії Центральної Ради та голову ЦКРК. Партія заявила про свою участь у виборах до рад усіх рівнів у 2006 році.